Не раз мені доводилося чути зауваження стосовно неналежної уваги зі сторони офіційної України до українських громад за її межами…
        …Зазвичай очікування є більшими за можливості – така людська природа. У 2004 році така постановка питання беззаперечно була б справедливою. Сьогодні ми живемо у нових реаліях 2008 року, в яких робота щодо співпраці та підтримки української громади з боку української держави є дуже активною, підтвердженням чого є робота посла України в Республіці Польща О. Моцика.

■Невже його попередники були байдужими до цього питання?
        Аж ніяк! Було б недоречно говорити про неналежну увагу та підтримку попередніх послів України у Польщі Д. Павличка та П. Сардачука до української громади. Просто вони працювали в інший час, коли співпраця із закордонним українством не належала до основних пріоритетів зовнішньої політики української держави.
        Після 2005 року ситуація змінилася. За ініціативи президента України Віктора Ющенка було започатковано здійснення цілісної та ефективної державної політики щодо закордонного українства. У зв’язку з цим у другій половині 2005 року в рамках структури Міністерства закордонних справ було створено Управління з питань закордонного українства, яким підготовлені проекти базових державних документів щодо співпраці із закордонними українцями. Після IV Всесвітнього форуму українців, який відбувся в Києві, Указом президента України була затверджена Національна концепція співпраці із закордонними українцями. МЗС України було доручено координувати роботу органів виконавчої влади на цьому напрямку зовнішньої політики нашої держави. Сьогодні в українських дипломатичних представництвах країн, де є організовані українські громади, працюють дипломати, відповідальні за співпрацю з українцями.
        З деякими країнами створено двосторонні міжурядові комісії із забезпечення прав національних меншин. Відтак Україною і Румунією проводиться спільний моніторинг щодо забезпечення прав національних меншин в обох країнах з участю міжнародних експертів. Цей моніторинг дозволив зняти багато надуманих питань, які доволі часто обговорювались у пресі. Можливо, у майбутньому буде створена така польсько-українська комісія. 
        Варто згадати і про підтримку польською стороною багатьох українських ініціатив. За роки співпраці посла О. Моцика з мерією столиці Польщі у Варшаві було відкрито два українські шкільні центри. Значення цієї події можна оцінити у порівнянні: у минулі часи навіть саму мрію про це вважали фантастикою, а нині – це реальність

■Ви тут згадали про порівняння. Чи можна порівнювати здобутки України та інших країн у плані забезпечення націо-нальних громад за межами держав? 
        Різні країни мають різні моделі спів-праці із закордонними співвітчизниками. Ці моделі формувалися й удосконалювалися десятиліттями. Головні відмінності між ними у законодавчій базі та державних установах, які займаються цими питаннями. 
        У Міністерствах закордонних справ Румунії та Російської Федерації створено департаменти з координації співпраці з закордонними співвітчизниками. У Румунії в такому департаменті працює близько 50 осіб. У Польщі, як мені відомо, така організаційна установа діє в Сенаті, а також невеликий відділ у Департаменті консульської служби МЗС, який опікується питаннями полонії, що, однак, не заважає їй активно співпрацювати з поляками за кордоном. 
        Україна вже також має свій досвід роботи у цій сфері, яким цікавляться і польські, й інші дипломати задля вивчення практичного втілення в життя Закону України про правовий статус закордонного українця. 

■Чи могли б Ви детальніше розказати про структуру, яка в Україні займається питаннями закордонного українства? 
        На громадському рівні цими питаннями займається Українська всесвітня координаційна рада, а на державному – Міністерство закордонних справ України, в якому діє Управління з питань закордонного українства. 
        Враховуючи те, що співпраця із закордонним українством є елементом державної політики України, для посилення цієї співпраці в МЗС було розроблено низку нових документів, щоб удосконалити механізми співпраці української держави із закордонним українством, зробити її більш системною і цілеспрямованою. Сподіваюся, що цього року буде прийнято закон, який суттєво посилить координацію роботи органів виконавчої влади в Україні з закордонним українством. 
        За дорученням міністра закордонних справ України Володимира Огризка було завершено підготовку та узгоджено з окремими міністерствами і відомствами проект постанови Кабінету Міністрів України про створення Міжвідомчої координаційної ради забезпечення розвитку зв’язків із закордонними українцями. Цей орган діятиме при Кабінеті Міністрів України. У своїй діяльності він сприятиме системній роботі із закордонними українцями.

■На чому нині робиться головний акцент у співпраці із закордонним українством? 
        Основну увагу сьогодні приділяють культурній та освітній підтримці. Для багатьох українських громад за кордоном важливою є матеріальна допомога з боку української держави, що має і глибоке психологічне значення. 
        Після проголошення Україною незалежності, українським громадам за кордоном, у тому числі й Об’єднанню українців у Польщі, надавалася практична допомога, проте вона була більш символічною, ніж практичною. Звісно, у той час українські громади на місцях не відчували очікуваної допомоги, що впливало на формування в них образу України як держави, яка не спроможна задовольнити їхніх національно-культурних потреб. 
        Українській громаді в Польщі 2007 року було надано значну матеріальну допомогу, що викликало великий резонанс в українському середовищі. В основному підтримка була надана школам. Така форма підтримки з боку України – це не лише гуманітарний жест, але й частина виваженої політики щодо українства у світі. 
        Я особисто був свідком того, як активно до останнього часу працювали на цій ниві поляки. За часів мого керування Генеральним консульством України в Сучаві (Румунія) я бачив, яка вагома допомога надходила до маленького польського анклаву в південній Буковині від польської держави. Після ухвалення Карти поляка, Польща у співпраці з полонією обрала іншу модель.
        Як і в попередні роки, 2008 року буде реалізуватися бюджетна програма для підтримки українців у світі. Перш за все, це українські громади Центральноєвропейських країн та країн СНД. Звісно, серед них і найбільша українська громада у світі, яка потребує найбільшої підтримки – українці Російської Федерації. 

■Чи вже відомо, на що саме піде ця підтримка? 
        Так, відомо. Однак лише після остаточного затвердження відповідного Плану заходів реалізації згаданої бюджетної програми можна буде говорити про деталі. У зв’язку з цим я хотів би підкреслити, що основна допомога і надалі надаватиметься українським школам і класам за кордоном. Зокрема йдеться про безкоштовне надання їм української літератури, підручників, технічних засобів навчання.
        Серед заходів, спрямованих на підтримку українців у Польщі, передбачено допомогу в облаштуванні українських домівок у Ґданську та Зеленій Горі. Планується підтримати видання наукової монографії «50 років української культурної діяльності в Перемишлі», а також наукової монографії «Література і філософсько-релігійна думка українського романтизму. Шевченко, Костомаров, Шашкевич» Фундації Святого Володимира Хрестителя Руси-України в Кракові. На підтримку з боку України заслуговує підготовлений Олександром Колянчуком «Лексикон генералів Армії УНР, інтернованих у Польщі після війни з більшовиками у 1920 році». 
        Україна підтримуватиме проведення семінарів, мистецьких заходів, присвячених розвитку української культури за кордоном. Цілий ряд заходів буде проведено в Польщі. Серед них семінар на тему «Творчість Василя Стуса та сучасна українська література», який супроводжуватиме ХІХ Фестиваль української культури в Сопоті.
        Цікавими заходами, запропонованим українцями з Польщі, є проведення Х Польсько-українських музичних зустрічей «Джерела» в Черемсі на Підляшші, пленери місцевих молодих українських митців. Загалом з боку України передбачено підтримати проведення українцями в Польщі 36 культурологічних та освітніх заходів. 

■Названа Вами кількість проектів – це багато чи мало з порівнянні з іншими країнами?
        Обсяг нашої підтримки обмежений нашими фінансовими можливостями. При визначенні допомоги бралося до уваги цілий ряд критеріїв, у тому числі й пропозиції закордонних українських громад. Наприклад, з боку України буде підтримуватися більше 100 заходів українців на Берестейщині (Білорусь), де за офіційними даними проживає нині 230 тисяч осіб українського походження.

■Ви сказали, що головний наголос робиться на культурну й освітню підтримку з боку України. Як МЗС може займатися, скажімо, освітніми справами?..
        Підтримку і допомогу українцям за кордоном надає українська держава. А її реалізацією займаються різні міністерства та установи України. Це Міністерство закордонних справ України, Міністерство освіти і науки, Міністерство культури та туризму, Державний комітет телебачення і радіомовлення України, Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту. Я не випадково саме в такій послідовності назвав міністерства, які надають підтримку закордонним українцям щодо збереження ними рідної мови, культури, національних традицій тощо. Міністерство освіти і науки займається допомогою українським школам за межами України, приймає на навчання в Україну українську молодь з-за кордону. Нині в Україні вчаться молоді українці з 23 країн світу. Минулого року Міністерство освіти і науки створило Міжнародну українську школу, яка діє в інтернетному режимі. Ця форма навчання дає можливість отримати освіту українською мовою за кордоном та державний документ про її закінчення. За ініціативою директора Інституту українознавства, який діє при МОН, Петра Кононенка планується також створити Міжнародний український ліцей, де українські діти з усього світу навчатимуться і мешкатимуть в Україні. Це майбутній освітній проект, над ним зараз працюють. Сподіваюся, що він буде реалізований.
        Серед важливих цьогорічних заходів, до організації яких причетне Міністерст-во закордонних справ, буде проведення VIII Міжнародного конкурсу з української мови ім. П. Яцика та участь у ньому представників української діаспори з багатьох країн світу. Хотів би окремо підкреслити, що завдяки закордонним дипломатичним установам України цей престижний серед українців конкурс набув розголосу у світі. 
        У 2010 році планується проведення в Україні першої спортивної олімпіади українців світу. Цей захід має стати традиційним і проводитися у співпраці з українськими громадами за межами України. Річ у тім, що нині в українському громадському житті беруть участь здебільшого люди старшого і середнього покоління. Через спорт, через сучасну українську музику хочемо пригорнути світову українську молодь до рідної України.

■Сподіваюся, що це ще не повний перелік заходів, які планує розробити Україна на ґрунті співпраці з закордонним українством?
        Окрім зв’язків із закордонними українцями на державному рівні, розвиваються також реґіональні контакти. На цьому рівні пропонуються та реалізуються цікаві ідеї та проекти. 
        Однак я хотів би наголосити на ще одному масштабному, загальнонаціональному, важливому для світового українства проекті, яким є створення музею «Українці у світі». З ініціативи президента України Віктора Ющенка Міністерство закордонних справ, Міністерство культури і туризму та брат президента України, народний депутат України Петро Ющенком вже започаткували реалізацію цього проекту. На сьогодні створюється банк даних про видатних українців світу. Вже зібрано біографічні дані понад 4000 осіб, які заслуговують на те, щоб їх називати видатними українцями. Це дуже відповідальна і копітка робота, яку координує П. Ющенко.
        У цій справі допомагають посольства України в різних країнах світу, вони відповідно співпрацюють з українськими громадами. Саме громади найкраще можуть визначити, хто із закордонних українців є видатним, хто зробив щось доброго для відродження України і української нації. За задумом П. Ющенка, планується, що влітку цього року в Українському домі в Києві буде відкрито портретну галерею видатних українців. Йдеться про українських державних, релігійних діячів, вчених, винахідників, мислителів. Цей захід – важливий крок для усвідомлення українським суспільством місця і ваги української нації у світовій цивілізації. Цікавим є, скільки Оскарів та Нобелівських премій отримали особи, яких народила українська земля. Одним словом, це дуже цікавий і масштабний проект.
        У перспективі сподіваємося створити великий державний музей видатних українців світу. Якраз з думкою про такий музей представники українських громад надсилають нам архівні документи і навіть особисті речі людей, яких вони вважають видатними українцями. Наприклад, маємо вже портрет унікальної людини – чемпіона світу з японської національної боротьби, який, опинившись в Японії, змушений був змінити своє прізвище, проте всюди підкреслював, що він українець.

■А якими є останні вісті Національної комісії з питань закордонних українців?
        Нагадаю, що ця комісія, яка приймає рішення про надання статусу закордонного українця, є структурою при Кабінеті Міністрів України. За три її засідання у 2007 р. Комісія задовольнила понад 800 звернень щодо надання статусу закордонного українця. У січні ц.р. відбулося чергове, вже восьме за час існування Комісії засідання, яка задовольнила прохання близько 600 іноземних громадян та осіб без громадянства щодо отримання ними статусу закордонного українця.

■Чи лише культурно-освітнім аспектом обмежується співпраця України з українським зарубіжжям?
        Можна з упевненістю сказати, що українці-бізнесмени з інших країн виявляють зацікавлення фінансово-економічними та інвестиційними процесами в Україні. З метою посилення економічної складової співпраці із закордонними українцями, використання їхнього потенціалу у проведенні економічних реформ в Україні та сприяння розвитку економічного співробітництва нашої держави з іншими країнами світу 30 листопада – 1 грудня 2007 р. в Києві відбувся І Економічний форум українців світу, проведення якого було організовано Українською всесвітньою координаційною радою (УВКР) та Міжнародною громадською організацією українців «Четверта хвиля» за підтримки МЗС України. Головним підсумком форуму стало розуміння необхідності формування українського економічного лобі у світі. Така робота проводиться різними країнами світу, у т.ч. і сусідніми з Україною, зокрема Польщею, Росією, Румунією та іншими. Дуже повчальним може стати досвід діяльності в цьому напрямку індійської діаспори. 
        Розвиток економічної співпраці між закордонними українцями та Україною – шлях до утвердження української мови у бізнесі. А це, у свою чергу, запорука національного самоутвердження української нації у світі. Саме під таким кутом зору вже нині йде підготовка до ІІ Економічного форуму українців світу, який має відбутися у жовтні 2008 року.

■Щиро Вам дякую за змістовну розмову.

Розмовляв Мирослав Левицький